Тематичний напрям 4.
Проблеми
та перспективи розвитку ІТ-технологій в управлінській діяльності.
Борисова Юлія Володимирівна
к.соц.н., доцент, кафедра
соціальної роботи
Дніпропетровського
національного університету імені Олеся Гончара,
т. 0509497879; (056) 3749870
СОЦІАЛЬНІ ПОСЛУГИ В КОНТЕКСТІ
СТВОРЕННЯ СИСТЕМИ
ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯ
Нагальним завданням сьогодення є оптимізація процедури призначення
соціальної допомоги й надання соціальних послуг з використанням ресурсів віртуальних офісів. У
Дніпропетровській області адміністративні послуги в електронному вигляді
запроваджуються в рамках спільного швейцарсько-українського проекту «Електронне
врядування задля підзвітності влади та участі громади» (EGAP), який нещодавно
підписали облдержадміністрація, обласна рада та Фонд Східна
Європа. Сьогодні здійснюється робота з переведення в електронну форму
найбільш популярних серед населення адміністративних послуг. Проект працює у
трьох системах: система веб-порталів - внутрішній (для працівників органів
влади) та зовнішній (для заявників-підприємців - e-services.dp.gov.ua); центри
надання адміністративних послуг (ЦНАПи) та «Поштовий проект» з послугами,
які пропонуються у відділеннях «Укрпошти». Станом на початок серпня в
системі працювали 35 ЦНАПів, 83 адміністратори і державних адміністратори
області, 229 суб’єктів надання адміністративних послуг та їх представників [3].
Водночас, можливості одержати послуги установ соціального захисту в
електронному вигляді є на сьогодні вкрай обмеженими. Перелік доступних послуг
включає призначення та виплату допомог при народженні дитини й по догляду за
дитиною до досягнення нею трирічного віку; призначення та виплату субсидії для
відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та ще декілька
позицій; інші види соціальної допомоги і послуг переважно надаються через
механізм особового звернення в установи соціального захисту.
Безумовно, окремі види послуг в зв’язку зі своєю специфікою можуть бути
надані тільки у форматі безпосередньої взаємодії суб’єкта і одержувача, або ж в
умовах спеціальних закладів і установ. Водночас, в загальній сукупності
соціальних послуг (зокрема, на рівні управлінь праці та соціального захисту
населення районних у містах рад їх передбачено приблизно 30) питома вага тих,
що можуть надаватися дистанційно, є достатньо суттєвою.
Безумовно, ситуація кардинально не зміниться без забезпечення зустрічної
тенденції – підвищення рівня «цифрової культури» населення, ступеню оснащеності
комп’ютерною технікою, іншими технічним засобами, що надають можливість доступу до Інтернет. На сьогодні в
розвинених країнах світу в середньому 71% населення має доступ до Інтернет, в
той час як в країнах, що розвиваються,– лише 21%. Україна нині знаходиться між
цими двома групами, проте значно ближче до другої, ніж до першої. Згідно з
щорічним дослідженням країн щодо активності використання в них інформаційних
технологій, проведеним Всесвітнім економічним форумом [1], перше місце в
рейтингу зайняла Швеція, а Україна виявилася лише на 75-му місці із 142 країн
світу.
Показовим у сенсі сприяння розвиткові інформаційного суспільства, як
зазначають фахівці, є досвід Бельгії, де ще десять років тому рівень
розвинутості електронного уряду можна було характеризувати як нижче
середньоєвропейського. У достатньо стислі терміни в країні було створено
ефективно діючу систему електронного урядування шляхом реалізації Національного
плану дій по боротьбі з цифровою нерівністю [2]. Національний план охоплював
три напрямки – обізнаності, навчання, доступу. В рамках останнього
передбачалося гарантування кожному громадянину можливості користування
публічним пунктом доступу до Інтернету недалеко від свого будинку і за розумною
ціною; розвиток інтерактивних додатків для використання громадянами; створення
ринку комп’ютерів, що були у використанні, але знаходяться в робочому стані,
для реалізації їх за зниженими цінами; заохочення домовласників на придбання
обладнання та підключення до Інтернету. Особливу увагу було приділено цифровій
культурі місцевих чиновників і політичних діячів, а також усіх тих, хто працює
в освітніх закладах, установах соціального захисту, культури.
Зі всіх завдань і можливих ефектів від реалізації процесу переведення
системи соціальних послуг в електронний формат особливо хотілося б відзначити:
– забезпечення їх цільового характеру завдяки розширенню доступу шляхом
усунення територіальних бар’єрів і підвищення рівня достовірності інформації
щодо потенційних одержувачів (можливість доступу до відповідного електронного
ресурсу не тільки через веб-інтерфейс, але й термінал з використанням
спеціальної соціальної картки робить послуги доступними навіть для тих, хто не
має ПК);
– скорочення вартості процесу обслуговування громадян, яке досягається не
тільки за рахунок зменшення кількості задіюваного персоналу, але й завдяки
розміщенню основних ресурсів на обласному рівні;
– належний контроль процесу надання послуги та його результату;
– налагодження міжвідомчої взаємодії в системі електронного документообігу,
яка, крім іншого, передбачає наявність інформаційного зв'язка між базами даних,
реєстрами одержувачів послуг, з якими працюють установи соціального захисту й
охорони здоров’я, територіальні органи Пенсійного фонду, служби зайнятості,
освітні заклади, організації – постачальники комунальних послуг, фіскальні
органи й правоохоронні структури та ін.
Крім зазначеного вище, важливою перевагою створення інтегрованої
інформаційної системи є забезпечення безперервності одержання соціальних послуг
з тривалим життєвим циклом, що виступає однією з принципових умов забезпечення
права громадян на соціальний захист, гарантованого Конституцією України,
вітчизняним і міжнародним законодавством.
Список літератури:
1.
Глобальный отчет о конкурентноспособности 2012–2013.
Всемирный экономический форум – 2012. Женева, Швейцария [Електронний ресурс]. –
Режим доступу: http://reports.weforum.org/global-competitiveness-report-2012-
2013/
2.
Титаренко, О. Цифрова нерівність та шляхи її подолання у
контексті розбудови інформаційного суспільства: досвід Бельгії [Текст] /
О.Титаренко // Новітні інформаційно-комунікаційні технології в модернізації
публічного управління: зарубіжний і вітчизняний досвід : Матеріали наук.-
практ. семінару (19 квітня 2013 р., м. Дніпропетровськ) / Ред. кол. : В. М.
Дрешпак (голов.ред.). – Д.: ДРІДУ НАДУ, 2013. – С.91.
3.
У Дніпропетровській області можна отримати
адміністративну послугу он-лайн [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.e-services.dp.gov.ua/layouts/
Information/ViewNews.aspx.
Немає коментарів:
Дописати коментар